Історія

Театр засновано у 1970 році.  Перший директор театру – Леонід Портнов. Перший головний режисер, нині народний артист України, головний режисер Київського міського театру ляльок, Сергій Єфремов.  Перші актори – Е. і Є. Ткаченки, О. Колчинська, В. Андрієнко з допомогою художника А. Цуканова створювали першу виставу “Повсталі джунглі”. Прем’єра пройшла 3-го листопада 1970 року. Ця дата стала офіційним днем народження Хмельницького обласного театру ляльок.

В перший рік до театру прийшла актриса Людмила Крупнова (нині засл.артистка України Л.Янчишина).   На другий рік існування в театр прийшли: заслужена артистка України Е. Смирнова, актори В. Палагін, В. Глазков, Л.Садовий, О. Васютинський,     О. Копит, Л. Киретова, Л. Висоцька, І. Бетіс, Г. Попик. На третій –  І. Пекар, С.Святненко,  С.Брижань, Т. Торбенко Л.Сорока.

З 1972 по 1982 рік  головним художником театру був Василь Безуля.

2 березня 1974 року виставою “Егле – королева вужів” за поемою С. Неріс відкрилось перше стаціонарне приміщення театру по вул. Кірова, 103 (нині вул. Володимирська). Вистави С.Єфремова «Козенята та сірий вовк», «Стійкий оловяний солдатик» і понині в репертуарі театру. А вистава «Гусеня» у вересні 2013 року святкує своє 40 –річчя.

В період 1977 по 1989 роки творче керівництво очолював Леонід Попов – нині заслужений артист України, професор Київського Національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка – Карого. Його вистави “Куди ти, лошатко?” Р.Москової, “Зачарована мишка” А.Балінт, «Карлик – Ніс» за В.Гауфом, “Перемелеться – мука буде” Ф.Званної, “Дванадцять” О.Блока, “Маленький принц” Екзюпері, “Василькові рушнички” Г.Павленко, вдало шукали нових шляхів розвитку театру.  Плідним виявився період роботи в театрі режисера Івана Рожка. Його вистави „Чарівна зернина” та  „Золоторогий олень” стали вагомим здобутком театру. В ці роки акторський склад поповнюють  актори  О. Царук,  М. Святкевич, Н. Мельник, Л.Меланіч,  Ю. Гречишкіна, Г. Побігун, В. Павловський, Г. Богуцький, С.Брижань, О. Гуменюк,  Ю. Коцюк ,   Л. Смирнова, М. Пурак, С. Репецький, Л. Місюренко, А. Іванченко,  О. Винник, І. Винник, Л. Передерій, та ін.

В цей час Хмельницький театр ляльок започатковує фестивальний рух. З 12 по 14 листопада 1978 року відбувся перший в Україні фестиваль театрів ляльок. У 1980 році театр став Лауреатом Республіканської премії ім. М. Островського, а у 1983 році вперше за всю історію театрів ляльок України був висунутий на здобуття Державної Премії ім. Шевченка.

Особлива роль в житті театру відводилась директору театру Т.А. Александровій, яка допомагала Л.Попову у всіх його починаннях. Багато років присвятила театру педагог А.Г.Супрунова.

Наприкінці 80–х  років театр переселився  у приміщення по вул. Проскурівська- 46.

З 1986  по 2007 рік директором театру був М.І. Гончарук,  заслужений працівник культури України.

У 1987 році в театр приходить головний художник,  випускник Ленінградського театрального інституту Михайло Ніколаєв. Вистави «Баня» В.Маяковського і «Теремок» С.Маршака, створені з Л.Поповим, зразу заявили про появу самобутнього художника.

      У 1989 році головним режисером стає Сергій Брижань, теж випускник  Ленінградського театрального інституту, який перед призначенням два роки був режисером-постановником Рівненського обласного театру ляльок. Перша спільна з М.Ніколаєвим вистава    „Хом’ячок та північний Вітер” Х.Паукша стала першою спробою виходу на новий творчий рівень.  А „Івасик -Телесик” підтвердив вірність обраному шляху, в основі якого – поетичне бачення світу.  Етапною для ствердження поетичного театру стала „Чарівна зброя Кендзо”.   Новим кроком стала вистава „Тарас” за драматичною поемою Б.Стельмаха.  Вперше на сцені театру ляльок була створена легенда про те, як приходить на Землю Поет.

     Окремою сторінкою світосприйняття став для театру народний ляльковий Вертеп. Прагнучи відродити на Поділлі цю духовну перлинку, до Різдва 1995 року був створений сімейний ляльковий Вертеп. Несподіване продовження і трансформацію різдвяна тема отримала за кілька років потому  у виставі  „Відлуння”, яку мистецтвознавці назвали вертепом третього тисячоліття. Щасливою для театру виявилась співпраця з мистецтвознавцем і художником Іриною Уваровою, яка запропонувала звернутися до теми ЧУМАКІВ, вистава за якою „Чумацький шлях” у постановці С.Єфремова, стала вагомим здобутком театру.  В руслі поетичних шукань,  за грантом Президента України,  була створена вистава «Українська ніч» за М.Гоголем (режисер О.Дмитрієва, художник Н. Денисова). В системі координат поетичного театру потавлена вистава «Оленка та Іванко».  Справжньою поетичною перлинкою стала вистава «Лесині листи» створена за дитячими листами Лесі Українки, яку блискуче виконала актриса Лідія Корницька.

Окрім цих, етапних для театру робіт, в репертуарі живуть вистави, що роблять його різнобарвним. Це і вперше поставлена на сцені вистава за казкою знищеного і забутого в радянські часи Гната Хоткевича „Чи можна грошима річку загатити?”, а за народними казками – „Котигорошко”,  жартівлива опера „Пан Коцький”,  „Казка про Омелька”, „Івасик-Телесик”, «Соломяний бичок», «Підкова на щастя» за І.Франком, а ще „Допитливе Слоненя” за Р.Кіплінгом, „Червоненька квіточка” за С.Аксаковим, „Вінні-Пух” за А.Мілном, „Добренький  Принц” за А. Шмідт, «Русалонька» за Г.Х.Андерсеном, «Любов до трьох апельсинів» за К.Гоцці, «Вистава мандрівного лялькаря» Х.Юрковського, «Чарівна лампа Ала-ад-Діна» за мотивами казок «Тисячі і однієї ночі», «Бука», «Чарівні сніжинки» М.Супоніна, «Сонечко та Сніговички» О.Веселова і багато інших.

У 2008 році директором театру стає А. К. Пундік.

У 2009 році була завершена капітальна реконструкція стаціонарного приміщення, і з створення зимового саду розпочато благоустрій території навколо театру. У 2010 році театр отримав статус академічного.

Театр – учасник і неодноразовий лауреат багатьох всеукраїнських та міжнародних  театральних фестивалів та конкурсів. З 2003 року театр є засновником і організатором міжнародного фестивалю-лабораторії  „ДИВЕНЬ”.

Творчий склад театру –  актори – подружжя  Ірина та Олекса Винники, Лідія та Сергій Корницькі, Марія та Ігор Брильови, Анатолій Іванченко, Людмила Морунова, Наталія Поліщук, Оксана Родіонова-Ніколаєва, Олександр Заєць, Майя Гаврілова, Дарина Ільчишина, Андрій Заславський, Ліза Гацура, актриса і педагог Лідія Місюренко, завідувач трупою заслужена артистка АР Крим Наталія Брижань, заслужений артист України Олександр Царук, завідувач музичною частиною подільський композитор Іван Пустовий. Неповторне обличчя театру створює головний художник Михайло Ніколаєв.

Головний режисер – заслужений діяч мистецтв України   Сергій  Брижань

Директор – заслужений працівник культури України  Алла Пундік